Диференціальна діагностика моторної алалії від подібних з нею станів
Критерії порівняння |
Моторна алалія |
Дизартрія |
Затримка мовного розвитку |
Ранній дитячий аутизм |
Розумова відсталість |
Особливості перинатального розвитку
|
Запальні або аліментарно-обмінні трофічні патології, енцефаліти, менінгіти, ранні травми мозку (в т. ч. пологові), асфіксія, соматичні захворювання, що викликають виснаження ЦНС, часті захворювання верхніх дихальних шляхів |
Асфіксія, пологова травма, ураження ЦНС при гемолітичної хворобі, захворювання нервової системи, порушення мозкового кровообігу, вади розвитку нервової системи. |
Мінімальна мозкова дисфункція, передчасні, тривалі пологи, кесарів розтин, пологи незрілим, але доношеним плодом, асфіксія, раннє штучне вигодовування, несприятливі соціальні фактори. Частіше зустрічається при повторній вагітності, ніж при першій; пізня вагітність |
Причини мало вивчені, імовірно: особлива комбінація генів батьків, |
Різні шкідливості в період вагітності, внутрішньоутробні інфекції, прийом медикаментозних засобів, тощо; родова травма, асфіксія, тривалий безводний період, затяжні пологи, пологи з ручним посібником ін. |
Стан загальної та дрібної моторики |
Неврологічні симптоми рухових розладів (спастичність, паретичность м'язів і м'язових груп, можливі синкинезії і гіперкинези, ручна апраксія, порушення постави і ходи, координації рухів, статичної рівноваги - у 50% дітей) Гіперактивність або загальмованість. Ліворукість. |
Симптоми рухових розладів виражені в різному ступені в залежності від місця і ступеня локалізації ураження (форми дизартрії) |
Зазвичай без проявів неврологічної симптоматики
|
Ранній дизонтогенез рухової сфери: невпевненість ходи, слабка диференційованість тонкої моторики, погане оволодіння навичками сомообслуговування. |
Виражені порушення моторної сфери не є обов'язковим супутнім явищем. При цьому розвиток моторики
|
Темп оволодіння мовою |
Темп оволодіння мовленням уповільнений, |
Темп оволодіння змістовою стороною мовлення не порушений |
Темп уповільнений, може спостерігатися скачкообразность. Висока ймовірність самокомпенсації. |
Нерівномірний, з періодами мовного мутизма; часто випереджаючий. У період раннього дитинства в дітей відзначається слабкість артикуляції, схильність до вербальних стереотипів. |
Уповільнене оволодіння всіма підсистемами мови, несформованість всіх операцій мовленнєвої діяльності: слабкість мотивації, порушення програмування мовленнєвої діяльності і т. д. |
Сприйняття мовлення, комунікативні навички |
Збережено. |
Збережено. Сформованість комунікативних навичок залежить від ступеня вираженості дизартрії |
Збережено. |
Порушення формування як активного, так і пасивного мовного контакту. Ознаки зниження енергетичного потенціалу (в'ялість, безініціативність, відсутність допитливості). |
Порушення формування комунікативних навичок |
Імпресивне мовлення |
Порушення розуміння значень, виражених морфологічними елементами слів, утруднене розуміння слів, схожих за звуковим складом |
Не має виражених порушень |
Добре розуміє звернену мову |
Розуміння мови не порушено. Відзначається ехолалія |
Виражені порушення на рівні слова, речення, граматичних форм слів, текстів. Відзначається ехолалія. |
Звуковимова |
При кінетич.ф.: можливо спонтанне формування більшості артикулем, труднощі комбінування окремих елементів мови (навіть простих у артикуляторном відношенні) в єдине ціле; при кінестетич.ф.: утруднене формування артикулем |
Порушення формування артикулемы Як правило, порушення однотипні, постійні (правильні варіанти перекручених звуків зустрічаються рідко) |
Відставання формування артикулем від умовного еталона дитячої мови за віковими термінами |
Відставання у формуванні артикулем не зазначається, часто мова відповідає фонетичним нормам з випередженням |
Порушення формування артикулем. Відзначається велика кількість замін (складність тонкої моторної диференціації, |
Складова структура слова |
Виражені порушення в засвоєнні кількості, послідовності складів у слові. |
При корковій формі - обмежені можливості до відтворення складової структури слів |
Труднощі відтворення складних слів, що рідко зустрічаються у мовленні дитини |
Без особливостей |
Відзначаються порушення складової структури слова |
Активный словниковий запас |
Утруднене формування повноцінних лексем, тривале використання аморфних слів-коренів, звуконаслідувань, звукових комплексів. Труднощі у диференційованому використанні лексичних значень, оволодінні лексемами узагальненого, неконкретного значення |
Відповідає віку |
Збагачення активного словника відбувається у відповідності з онтогенетичними принципами, однак нерівномірно, хвилеподібно або стрибкоподібно |
Відсутність особистого займенника «я», діапазон м. б широким: від мізерного словника до значного випередження вікових норм. Значне запізнювання появи слів «мама», «тато». Використання лексичних штампів, неадекватних віком і ситуації спілкування |
Тривалий час зберігається відсутність точної предметної співвіднесеності, виражені труднощі в оволодінні лексемами абстрактного, узагальненого характеру.
|
Граматичний лад мовлення |
Синтаксична система мови формується з труднощами, порушення виражені різко. Тривале використання стереотипних, однослівних речень, при ускладненні синтаксич. стр-ри порушення порядку, пропуски слів у реченнях. |
Відповідає віку |
Відбувається поступове і послідовне ускладнення синтаксичної структури речень, проте спостерігається деяке відставання за віковими термінами. |
Характерна нерівномірність інтелектуальної діяльності: при багатому запасі слів – неможливість послідовно викласти зміст простого оповідання. |
Несформованість синтаксичних структур речень. Аграматизми. Труднощі виконання завдань, що вимагають граматичних узагальнень. |
Навички самостійного зв'язного висловлювання
|
Грубо порушено. Дитина не може встановити елементарні причинково-наслідкові та часові відносини |
Відповідає віку |
Відстає від норми обсяг мовних навичок, але вони здатні формуватися в умовах вільного спілкування. |
Відсутність здатності до розгорнутого викладання. |
Висловлювання малорозгорнуті, у них порушена логічна послідовність, немає єдиної цілісності висловлювання. Дитина не орієнтується на слухача, відтворює фрагменти в порядку їх пригадування. Фрагментарність речення з пропуском підмета або присудка, або і підмета і присудка. |